Вівторок, 24/04/2018, 13:34Вітаю Вас Гість | RSS
ПШБФ с.Тучин
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 14
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Природні та історичні пам’ятки


Історико-культурні пам'ятки села Тучин

Свято-Преображенська українська православна церква Московського патріархату

          Тучинська Свято-Преображенська церква побудована у 1730 році. Храм дерев’яний. Історична пам’ятка як зразок Волинської архітектури.
Ось що засвідчують архіви Волинської Єпархії (м.Луцьк) "…близько приходи: с.Сенное в 4 версты, с.Дроздов в  4 версты. От губернского города в 166 верст, от уездного в 25 верст, железнодорожной станции Любомирская в 16 верст, торговый и врачебный пункты на месте почтовой станции Тучинъ”.
          Дерев’яна споруда незвичайної архітектурної конструкції в основі самої Свято-Преображенської церкви  - тричастинний поділ на зруби, що утворюють "корабель ” з віссю схід – захід. Притому кожний зруб ніби самостійна вертикаль, що закінчується восьмигранною головкою, яка своїм окресленням нагадує шолом. Має чотири яруси. Масштабне співвідношення двох нижніх ярусів ніби повторюється в розмірах двох верхніх. Таке співвідношення горизонталей і вертикалей, чотиригранників і восьмигранників являє собою цільну композицію, що відповідає по архітектурі дерев’яним церквам Волині ХVІІ- ХVІІІ століть. Мабуть, подібне захоплення архітектурним виглядом цього храму виникне у кожного, хто мав можливість його бачити.

Тучинський костел Архістратига Михайла

          У 1914 році (за іншими даними – бл. 1590 р.) при Миколі Семашку збудовано парафіяльний костьол святої Трійці й святого Архістратига Михайла. Костьол  неодноразово горів. Хроніки свідчать, що перша пожежа сталася 1649 року в період визвольної війни 1648-1654 р.р.
Католицький костел найбільше був знищений в роки другої світової війни. Загарбники цілились по вікнах, отож середина костелу була майже знищена. Гітлерівці, мабуть, думали, що в такій святині повинні ховатись люди. Але ця споруда була така міцна, що навіть артилерія не змогла знищити її. І дотепер костел стоїть на високому пагорбі нашого мальовничого села. Ми не можемо уявити цей насип без цієї споруди. 
Біля костелу знаходився цвинтар. Забезпечені поляки будували там склепи, а біля кожного склепу знаходилась  маленька сімейна капличка.
Тут була й невелика хатинка, де жила сімейна пара, без дітей. Вони доглядали могили, садили квіти, замітали. Тому цвинтар був дуже охайний.
Зараз близько до костелу підходити небезпечно, бо може зірватися цегла. До речі, розчин, яким скріплювали цеглу, був замішаний на яйцях (для міцності).
          Поляки хотіли відновити костел, але представники радянської влади не дозволили цього зробити. Десь років 10 тому експертна комісія дала заключення: костел відновленню не підлягає.

Українська православна церква Святої Параскеви Київського патріархату

          Свято-Параскевська церква  розташована  поряд  з Тучинським  парком, біля  школи-інтернату, була   побудована  в  1900 році. Ось  що  засвідчують  архіви  Волинської  єпархії (м.Луцьк): ”Храм  Св.Параскеви,  побудовано  у  1900 р. Дерев’яний. Маломісткий.  Прихожан 1830  душ…є   св.,  просф.,  просфорня. Дом  св. сырой,   холодный, надв. Постройки  плохія. При  Св. Параск. церкві  39 дес.  Усадеб, 1200 к.с.  на  28 дес., пах. З.,  сенокоса  7,7 дес. Приписана  деревня  Рисвянка  в  7 в.,  в  посел. церк.-  прих. школа”.
          Свято-Преображенська  церква  не  переривала  своєї  роботи  з  моменту  побудови. Інша  доля  судилася  Свято-Параскевській.  У  1959 році, коли  було  ліквідовано  район,  закрили  й  церкву.  У   1991  році  церква  була  реставрована  і  відновила  службу  Божу, перейшовши  під підпорядкування Київського  патріархату.

Пам'ятник Т.Г.Шевченку

          На  пагорбі,  біля  Свято-Параскевської  церкви,  височить   пам’ятник – погруддя  Т.Г.Шевченку, який  був  побудований  з  ініціативи  членів  Народного  Руху  в  1991 році.  Тут  щороку, у  березні,  збираються  тучинці, щоб  вшанувати  пам’ять  Великого  Кобзаря. Щорічно проводиться мітинг, служиться  панахида, читаються  вірші  Шевченка, співаються  його  пісні. 

Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим у роки Другої Світової війни

          У стародавньому парку в центрі Тучина в братській могилі спочивають воїни, які віддали своє життя за визволення Тучина і навколишніх сіл від німецьких загарбників. Це місце в парку для тучинців святе. Щорічно в День Перемоги сходяться сюди люди, щоб віддати шану полеглим.           Проходить траурний мітинг, молебень за убієнних, звучить військовий салют і на могилу лягають живі квіти. Братська могила в парку з’явилась у 50-х роках ХХ століття з ініціативи тодішнього керівництва району. До неї було звезено останки воїнів, які полягли в боях, визволяючи Тучинський край. Загиблі були, як правило, мобілізовані жителі сіл і міст Київської, Житомирської, Чернігівської та інших областей. Відкриття братської могили відбулося у 1952 році.

Тучинський парк

          Парк у Тучині розташований  майже  в  центрі  села, закладений Міхалом Валевським (1735-1806), серадзьким воєводою, який придбав Тучин у 1755 р. за 600 тис. злотих. Це -  пам’ятка  садово-паркового  мистецтва.  Парк  закладений  у  період  між  1790-1798 роками.  Його  площа  становить  близько  5  гектарів. Парк  є  пам’яткою  природи  місцевого  значення. Він  є  досить  унікальним  за  видовим   складом  рослин.
          Минулого   року  учні  Тучинської  ЗОШ  І-ІІІ ступенів визначили  і  описали  рослинний  світ  парку. З  дерев  тут  ростуть, ясен, дуб,  клен  звичайний, граб, каштан, тополя, ялина, модрина  європейська.  Дуже  багато  видів   трав’янистих  рослин,  серед   яких   безліч  лікарських.

Тучинська ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Виховний центр "Історія школи, села”


          У  Тучинській  школі  екскурсанти  можуть    познайомитись  з  історією  освіти  в  нашому  селі, розглянути  експонати (предмети  культури  і  побуту)  кімнати ”Берегиня”, також відвідати зал історії села.
Нещодавно  відбулася   презентація   картинної  галереї  "Наша гордість-древній Тучин”. Тут представлені  роботи образотворчого  мистецтва  учнів  школи.

Річка Горинь

          Головною  водною  річковою   артерією  нашої   місцевості  є  річка  Горинь, що  протікає  вздовж  Тучина. Через  село  протікає  її  притока - річка  Зеленка, що  ділить  село  на  дві  частини.
          Річка  Горинь  належить  до  басейну  Дніпра  і  є  правою  притокою  річки  Прип’ять. Річкова  долина  порівняно  вузька,  з  високими  крутими  берегами.  Розташування  місцевості  у  помірному  кліматичному  поясі  зумовило  мішане   живлення  з  перевагою  снігового.
У  водному  режимі  чітко   виражена  весняна  повінь  та  зимова  і  літня  межень.
          Тривалість  повені  приблизно  1  місяць,  це,  як  правило,  кінець  лютого-початок   березня.  Восени  спостерігається  незначне  підняття  рівня  води.
          Літня  межень  порушується  інколи   дощовими  паводками,  а  зимова-відлигами. Для  річки  Горинь  характерним  є  утворення  льодового   покриву,  який  настає  з   середини  листопада  і  у  суворі  зими  триває  чотири  місяці.
          Річка  Горинь  -  улюблене   місце  відпочинку  жителів  Тучина.  На  берегах  Горині  часто  можна  побачити  рибалок.  В  річці  водяться  плітка, в’язь,  лин, верховодка, лящ,  карась. Рідше  зустрічаються   щуки, в’юни,  окуні, судаки. Тихої  літньої  ночі  на  річці  можна  впіймати  сома.  За  візуальними  спостереженнями,  кількість  цієї  риби  у  річці  Горинь  дещо  зросла.
          Вздовж берега  річки  ростуть  верби, черемуха, верболіз, створюючи  справжні  зарослі.
          Найбільш  багатий  видовий  склад  рослин  можна  спостерігати  в  урочищі  "Шкіндерівка”,   що  знаходиться  на  північній  околиці  Тучина.

Тучинський ставок

          Був  створений  у  сімдесяті  роки, з  метою   поливу  культурного  пасовища.    Глибина  ставка  невелика,  але  тут  водиться  багато риби.  Протягом  року  на  березі  ставка  можна  побачити  багато  людей, не  тільки  тучинців,  а  й  приїжджих,  що  ловлять  рибу. 
          Тучинський  ставок швидко  замулюється, заростає  очеретом, рогозом, осокою, але  це  не  заважає  дітям  та  й  дорослим  купатися  тут  влітку. Це  місце  облюбували  собі  й  лебеді, які  кожної  весни  прилітають  сюди. Тут  можна  гарно  відпочити,  любуючись  краєвидами.

Форма входу
Пошук
Календар
«  Квітень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Друзі сайту